Якісна інфраструктура ритейлу проявляється у відсутності проблем: поставка приймається без затримок, товар без ручних правок потрапляє в e-commerce, планограма збігається з фактичним асортиментом. Через це її вартість рідко фіксується як окрема стаття. Помітною стає лише її відсутність, коли бізнес починає платити за помилки, яких можна було не допустити.
Шлях товару залежить від даних про нього
Від постачальника до полиці товар проходить кілька етапів: приймання, розміщення на складі, логістика, публікація в e-commerce, включення до планограм. На кожному з них використовуються ті самі дані: штрихкод, габарити, вага, кількість у вкладенні, назва та атрибути.
Якщо ці дані повні й однакові в усіх системах, товар рухається без зупинок. Якщо вони розходяться, кожен етап потребує додаткових дій:
ручної перевірки та звірення;
повторного введення даних;
очікування уточнень від постачальника;
залучення IT та операційних команд для виправлення помилок.
Ці дії не виглядають як окремі збитки. Вони входять у щоденну роботу, тому їхня сумарна вартість залишається непомітною.
Що показує практика
У нашій роботі з ритейлерами та постачальниками є три приклади, які показують масштаб цього ефекту.
Час проходження товару через розподільчий центр. Товар без підготовлених даних міг проходити через РЦ до 2,5 доби. Товар із підготовленими даними проходив за час до наступного вечора. Різниця виникала не через складські потужності, а через те, що дані потрібно було перевіряти й виправляти вручну.
Приймання поставок. Після усунення проблем зі штрихкодами приймання поставки скоротилося до 20 хвилин. Штрихкод, який не збігається з даними в системі, зупиняє приймання: товар потрібно ідентифікувати вручну, а розбіжність опрацювати.
Повне переоцифрування асортименту. Під час повної перевірки й переоцифрування асортименту одного РЦ ми виявили близько 320 товарів із критичними розбіжностями в даних. До перевірки ці розбіжності могли залишатися непоміченими й проявлятися поодинокими помилками в різних процесах.
Чому цю вартість складно побачити
Є дві причини, чому витрати на неякісні дані рідко потрапляють у поле зору керівництва.
По-перше, вони розподілені між підрозділами. Частину витрат несе склад, частину логістика, частину e-commerce, частину IT. Жодна з команд не бачить загальної суми, а отже, вона не потрапляє в єдину статтю бюджету.
По-друге, це регулярні витрати, а не одноразові події. Затримка приймання на кілька годин чи ручне виправлення картки товару не сприймаються як інцидент. Вони повторюються щодня й стають нормою.
Через це інвестиції в якість товарних даних складно порівнювати з інвестиціями, які дають прямий приріст виручки. Результат такої інвестиції полягає в тому, що витрати, які раніше повторювалися, більше не виникають.
Що з цього випливає
Для ритейлерів і постачальників практичний висновок один: дані про товар потрібно готувати й перевіряти до того, як товар потрапить у логістичний ланцюг, а не виправляти їх на етапі приймання чи публікації. Для цього потрібні:
єдине джерело даних про товар, з якого їх отримують усі системи;
перевірка штрихкодів і логістичних атрибутів до відвантаження;
регулярне зіставлення даних між постачальником, ритейлером і РЦ.
Це змінює те, де виникають витрати. Помилку дешевше усунути один раз у джерелі, ніж виправляти на кожному наступному етапі.
Висновок
Економіка товарних даних складається з витрат, які бізнес не помічає, доки не порівняє процеси з підготовленими даними та без них. Різниця в часі проходження через РЦ, тривалості приймання й кількості виявлених розбіжностей показує, скільки коштує відсутність єдиних, повних і актуальних даних.
Хороша інфраструктура не створює очевидного доходу, але не дає бізнесу платити за помилки, яких можна уникнути.
